ВЧИТЕЛЬ-ДЕФЕКТОЛОГ: КОСТІКОВА СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА
ОСВІТА: 1. АРТЕМІВСЬКЕ ПЕДАГОГІЧНЕ УЧИЛИЩЕ
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ
КВАЛІФІКАЦІЯ: ВИХОВАТЕЛЬ
2. ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Т.ШЕВЧЕНКА
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ
КВАЛІФІКАЦІЯ: ВИХОВАТЕЛЬ.
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА (ЛОГОПЕДІЯ. СПЕЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ)
КВАЛІФІКАЦІЯ: ЛОГОПЕД, ПСИХОЛОГ
Заняття вчителя-дефектолога
РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ
Останнім часом сучасні батьки часто чують про дрібну моторику і необхідність розвивати.
Що ж таке дрібна моторика і чому вона така важлива? Вчені довели, що з анатомічної точки зору, близько третини всієї площі рухової проекції кори головного мозку займає проекція кисті руки, розташована дуже близько від мовної зони. Саме величина проекції кисті руки і її близькість до моторної зони дають підставу розглядати кисті руки як «орган мови», такий же, як артикуляційний апарат. У зв'язку з цим, було висунуто припущення про суттєвий вплив тонких рухів пальців на формування і розвиток мовної функції дитини. Тому, щоб навчити малюка говорити, необхідно не тільки тренувати його артикуляційний апарат, але й розвивати рухи пальців рук. Дрібна моторика рук взаємодіє з такими вищими властивостями свідомості, як увага, мислення, оптико-просторове сприйняття (координація), уява, спостережливість, зорова і рухова пам'ять, мова. Розвиток навичок дрібної моторики важливий ще й тому, що все подальше життя дитина вимагатиме використання точних, координованих рухів кистей і пальців, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій. Педагоги та психологи рекомендують починати активне тренування пальців дитини вже з восьмимісячного віку.
Як же краще розвивати дрібну моторику? Можна робити масаж пальчиків і кистей рук малюка, давати перебирати йому великі, а потім більш дрібні предмети - гудзики, намистини, крупи.
Гарним помічником у розвитку дрібної моторики стануть різні розвиваючі іграшки, які батьки можуть зробити самі, а також використання вправ для розвитку дрібної моторики.
У дошкільному віці необхідно проводити роботу з розвитку дрібної моторики і координації рухів рук. Пам'ятайте, що малюкам від року до трьох вправи даються в спрощеному варіанті, доступні їхньому віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнити. Робота з розвитку рухів рук повинна проводитися регулярно, тільки тоді буде досягнутий найбільший ефект від вправ. Завдання повинні приносити дитині радість, не допускайте нудьги і перевтоми.
Для чого потрібна підготовка руки дитини до письма?
Уміння писати - складний координаційний навик, який вимагає злагодженої роботи дрібних м'язів кисті, усієї руки, правильної координації рухів всього тіла. Оволодіння навичкою письма - тривалий і трудомісткий процес, який не всім дітям дається легко.
Вміння виконувати дрібні рухи з предметами розвивається у старшому дошкільному віці. Саме до 6-7 років в основному закінчується дозрівання відповідних зон кори головного мозку, розвиток дрібних м'язів кисті. Важливо для цього віку, щоб дитина була підготовлена до засвоєння нових рухових навичок (у тому числі і досвіду писати), а не була змушена виправляти неправильно сформовані старі.
Зміна неправильно сформованого рухового навику вимагає багато сил і часу як від дитини, так і від батьків. Це не тільки ускладнює навчання письму, але й що особливо небажано створює додаткове навантаження на центральну нервову систему дитини на першому році навчання в школі.
Тому робота з підготовки дитини до навчання письма повинна починатися задовго до вступу до школи.
Величезна, якщо не провідна роль у виконанні цього завдання належить домашній підготовці - адже формування даного навику обумовлено багатьма факторами, в тому числі такими, які впливають на дитину поза стінами дитячих садків і навчальних центрів. Крім того, успішність роботи по формуванню цього досвіду залежить від її систематичності, а це умова може бути виконане тільки при взаємодії дошкільного закладу та батьків дитини.
«РОЗВИВАЄМО МОВУ І МОВЛЕННЯ»
ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ
(дітей 6-го року життя)
Шановні батьки! Розвиток мовлення у цей період віку йде швидким темпом, тому дітям потрібна допомога з боку дорослого. Саме Ви, батьки, і зможете допомогти своїй дитині, приділивши їй більше уваги під час щоденного спілкування та занять вдома.
Допомагайте дитині оволодівати новими словами під час ліплення, малювання вдома.
Звертайте увагу дитини на неправильно вимовлений звук, тактовно пропонуйте повторити слово з цим звуком.
Навчайте дитину доповнювати складні речення, що потребує характеристики причинно-наслідкових залежностей. (Катруся сьогодні одягла шапку чому? Тому, що прийшла зима,тому, що стало холодно.)
Допомагайте дитині складати розповідь за спостереженнями, за малюнками.
Запитуйте дитину, як вона прожила день. Що цікавого вона дізналася. Хваліть за відповіді, якщо вони навіть не зовсім правильні.
Розповідайте, що цікавого бачили , чули ви.
Намагайтеся розмовляти з дитиною мовою загадок. Наприклад: Я поспішала додому і побачила, що хтось літає, схожий на гарну квіточку. Ти здогадався, хто це?
Створюйте природні ситуації для спілкування з дитиною, збуджуйте в ній позитивні емоції, які спонукають її до мовлення.
Виховуйте любов до книги, до культурного поводження з нею.
Створіть власну бібліотечку або поличку з книгами, що збудить у дитини інтерес до книги.
Попросіть дитину, яка ще не знає жодної букви, почитати вам казку. Можливо вона стане «читати», тобто розповідати, перегортати сторінки, розглядаючи малюнки. Важливо дуже уважно при цьому її слухати.
Організовуйте програвання ситуацій за змістом прочитаної казки. Розділіть між собою ролі. Допоможіть дитині «увійти» в образ, визначити запитання, відповіді, певні висловлювання, дотримуватися відповідної інтонації при висловлюванні.
Гра за певним сюжетом мусить бути недовготривалою, посильною і цікавою для дитини. Сюжетно-рольова гра привчає дитину регулювати свою поведінку, сприяє загальному мовленнєвому розвитку.
Вчіть дитину слухати ритмомелодику поетичного мовлення потішок, забавлянок, віршиків, дитячих пісень.
Привчайте дитину вживати пестливі назви членів родини: мамуля, мамочка, татко, татусь, дідусь, бабуся.
Допоможіть дитині оволодіти назвою своєї вулиці, міста.
Привчайте чемно вітатися і прощатися, ввічливо звертатися.
Знайомте дитину з тваринним світом, привчайте доглядати за тваринами, збагачуйте її словник звуконаслідувальними словами (нявкати, нявчати, гавкати, мукати, мекати); навчайте утворювати пестливі слова і розрізняти пари слів (заєць-зайчик, білка-білочка, лялька-лялечка, тихо-тихесенько тощо).
Отже, шановні батьки! Спілкуючись з дитиною, Ви можете збагатити її словниковий запас, під вашим контролем дитина буде говорити чітко і правильно.
Зв’язне мовлення дитини – це крок до успішного навчання у школі.
«ЩО ТАКЕ ДРІБНА МОТОРИКА І ЧОМУ ВОНА ТАК ВАЖЛИВА?»
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
Шановні батьки! В останні час ви дуже часто чуєте про дрібну моторику та необхідність її розвивати.
Чому ж це так важливо? Вся справа в головному мозку. А точніше в центрах, що відповідають за рухи пальців рук і мову. Дані центри розташовані дуже близько один до одного. Таким чином, розвиваючи дрібну моторику, ми тим самим стимулюємо відповідні відділи мозку, активізуємо і сусідні відділи, що відповідають за мову.
Розвиток дрібної моторики важливий ще й тому, що все подальше життя дитини вимагатиме використання точних координованих рухів кистей і пальців рук, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій.
Тому рекомендуємо починати активне тренування пальчиків вже з одного року.
Для цього можна використовувати:
- переливання рідин з однієї ємності в іншу;
- ігри з мозаїкою та пазлами;
- розкладання ґудзичків або інших предметів за розміром;
- ігри з конструктором (підбирайте їх індивідуально за віком дитини);
- застібання ґудзиків, блискавок, кнопок, гачків і зав’язування шнурків; ліплення з пластиліну;
- малювання пальчиками (зараз для цього існують спеціальні фарби);
- вирізання з паперу різних фігурок;
- споруди з піску або камінчиків замків, гірок та інших фігур (на прогулянці);
- перебирання різних круп, таких, як: горох, квасоля, гречка;
- закручування і розкручування кришок банок, пухирців;
- пошук різних предметів, закопаних у піску.
І ще безліч різноманітних цікавих ігор і занять… Щодня пропонуйте дітям такі завдання!
Для оволодіння навичками письма необхідна певна функціональна зрілість кори головного мозку. Тому в дошкільному віці важливо створити умови для накопичення дитиною рухового і практичного досвіду, розвитку навичок ручної вмілості. Але в дошкільному віці важлива саме підготовка до письма, а не навчання йому, що часто призводить до формування неправильної техніки письма.
Уміння виконувати дрібні рухи з предметами розвивається у старшому дошкільному віці. А до 6-7 років в основному закінчується дозрівання відповідних зон головного мозку, розвиток дрібних м’язів кисті. Тому робота з розвитку дрібної моторики повинна початися задовго до вступу до школи.