ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.
Патріотизм (грєц. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.
Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.
Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.
Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.
Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.
Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах.
Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішує завдань патріотичного виховання. Це засвідчив досвід роботи дошкільних закладів у 20—30-ті роки XX ст. Водночас не можна ігнорувати значущості ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни, іншими суспільними явищами.
В сучасному дошкільному закладі патріотичне виховання дітей дошкільного віку здійснюється через різні складові діяльності закладу, окреслюється у його річному плані роботи, перспективних і календарних планах роботи в різних вікових групах і охоплює всіх учасників освітнього процесу.
Мета патріотичного виховання містить такі складові:
- Формування уявлень по сім’ю, родину, рід і родовід;
- Краєзнавство;
- Ознайомлення з явищами суспільного життя;
- Формування знань про історію держави , державні символи;
- Ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
- Формування знань про людство.
Основними умовами ефективної реалізації завдань з патріотичного виховання дітей дошкільного віку є :
- Організація розвивального середовища ( природного, соціального, предметного, культурного);
- Належне програмно-методичне забезпечення освітнього процесу (необхідними програмами, навчально-методичною, художньою літературою, методичними розробками тощо);
- Інтегрування в освітньому процесі різних форм роботи з дітьми, методів і засобів педагогічного впливу:
- Оптимізація методичної роботи з кадрами, в тому числі із застосуванням сучасних засобів інформування з професійних питань, використання інтерактивних форм підвищення фахової майстерності педагогів щодо морально-патріотичного виховання дітей дошкільного віку;
- Співпраця з батьками вихованців щодо питань патріотичного виховання дітей дошкільного віку.
Головними завданнями дошкільного закладу у роботі з батьками є:
- пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків;
- організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома;
- гуманізація змісту та форм роботи з родиною і взаємовідносин «педагоги-батьки»
- Школи перспективного педагогічного досвіду.
В дошкільному віці відбувається формування першооснов патріотичного виховання дошкільників та їх національної свідомості, залучення до надбань національної культури, виховання ціннісного ставлення до українських традицій та мистецтва. На вирішення цих завдань спрямовує Конституція України, Закон України « Про освіту», Закон України « Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти , Рекомендації Міністерства освіти і науки України «Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах». Програми «Українське дошкілля», «Впевнений старт».
Робота з патріотичного виховання в дошкільному навчальному закладі передбачає співпрацю з батьками вихованців у питаннях психолого-педагогічної просвіти, залучення їх до участі в освітньому процесі дошкільного закладу за такими напрямками :
- Ознайомлення батьків з роботою ДНЗ з питань патріотичного виховання;
- Залучення батьків до співпраці та стимулювання їхньої активної участі в ній;організація різноманітних заходів за участю батьків;
- Ознайомлення батьків з результатами навчання і розвитку дітей (відкриті перегляди, тематичні тижні, інформація в куточках для батьків).
Форми роботи з батьками з патріотичного виховання в ДНЗ
Батьківські збори
Засідання «круглого столу»
![]()
![]()
КОЛЕКТИВНІ
Виставки спільних робіт дітей та батьків
Заняття-тренінги
Школи для батьків
Дні відкритих дверей
Консультації
ІНДИВІДУАЛЬНІ
Відвідування дітей вдома
Виставки дитячих робіт
Публікації в періодиці
![]()
НАОЧНО-ІНФОРМАЦІЙНІ
В системі Інтернет
Відповідно до норм Закону України «Про дошкільну освіту» відповідальність за виховання, розвиток і навчання дітей дошкільного віку, здобуття ними повноцінної дошкільної освіти покладається на батьків, а держава, зі свого боку, захищає права сім’ї щодо забезпечення рівних можливостей для всіх дітей у здобутті дошкільної освіти через різні варіативні форми, допомагає батькам у виконанні ними своїх обов’язків У контексті національного і морально-патріотичного виховання дітей завдання дошкільного закладу – налагоджувати тісний контакт з родинами вихованців і активно залучати їх до участі в освітньому процесі, переконувати у першорядності виховного впливу сім’ї на формування моральних якостей дитини, національного світогляду, патріотичних почуттів, зародження і становлення майбутнього члена суспільства, громадянина і патріота, оснащати батьків необхідними психолого-педагогічними і загальними знаннями.
З метою педагогічної просвіти та ознайомлення батьків з освітньою діяльністю закладу в напрямі національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку організовуються батьківські збори з переглядом різних за змістом і тематикою форм роботи з дітьми щодо формування морально-патріотичних якостей , проведення спортивних свят для дітей та їх батьків «Ми єдині», організації виставок спільних робіт батьків та їх дітей «Україна має таланти» щодо патріотичного виховання дітей, (виготовлення родинного дерева, оберегу свого дому та ін..), залучення до участі у підготовці та проведенні народних свят, проведення екскурсій з залученням батьків до музейної кімнати чи зони народознавства з запропонуванням акції «Подаруй експонат». Майстер - клас можна вважати новітньою і дійовою формою в роботі з батьками. Наприклад: батьки виготовляли ляльку – мотанку з ниток, різдвяні витинанки, дізнались про історію її виникнення, доторкнулися до прекрасного світу народної іграшки; проведення консультацій для батьків «Фольклорні скарби українського народу», засідання круглого столу «Сімейні традиції сучасної родини», «школи батьківської майстерності», тренінгів для батьків.
Різні форми роботи з батьками сприяють налагодженню взаємодії педагогів, батьків і дітей, розвивають їх творчість. Налагодження такої взаємодії у тріаді «Педагоги-діти-родина» дозволяє висувати єдині соціально-моральні, культурно-етичні вимоги до дітей, уникаючи подвійного морального стандарту
ПОРАДИ БАТЬКАМ
2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.
3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.
4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.
5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.
6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.
7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, після повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.
8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.
9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах дитини, тримайте їх у чистоті.
10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.
11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.
12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З БАТЬКАМИ ІЗ СЕНСОРНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
(із досвіду роботи вихователя-методиста ДНЗ № 1 м.Попасна , Луганської обл. Антіповой Оксани Іванівни )
Ефективне сенсорне виховання,як і будь-який напрямок розвивально-виховної роботи, неможливе без співпраці з батьками.
Роботу з батьками було розпочато з їх опитування, але цього недостатньо. У зв’язку з цим за допомогою психолога була розроблена анкета для батьків. Аналізуючи результати анкет, ми дійшли висновку, що понад половину батьків сприймають сенсорне виховання трохи скептично, не розуміючи повною мірою його значення для розвитку власної дитини. Саме це дало нам підставу зробити такий висновок: щоб батьки стали нашими першими помічниками у навчанні та вихованні дітей раннього віку, слід розширити й урізноманітнити роботу з родинами. З метою підвищення обізнаності батьків із цього питання були проведені консультації та бесіди, День відкритих дверей, ігри для дітей, безпосередню участь у яких брали батьки. Окрім того - задля активізації цього питання відбулося засідання круглого столу на тему «Сенсорний розвиток у закладі та сім’ї». Одним із вдалих методів роботи стало виготовлення разом із батьками сенсорних ігор та організація сенсорного розвивального середовища в групах. Унаслідок цієї діяльності батьки зацікавилися запропонованою роботою й продовжували її вдома.