Вы вошли как Гость | Группа "Гости"Приветствую Вас, Гость

 

 

 

 

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

ВИХОВАТЕЛЬ-МЕТОДИСТ ОКСАНА АНТІПОВА

ОБОВ’ЯЗКОВА ДОШКІЛЬНА ОСВІТА ДІТЕЙ-П’ЯТИРІЧОК Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу), в якому передбачено зміни до Закону України «Про дошкільну освіту», а саме: запровадження обов’язкової дошкільної освіти дітей п’ятирічного віку. Як вплине прийняття цього державного документа на подальший розвиток освіти України? Які завдання у зв’язку з її реформою постають сьогодні перед дошкіллям? Сучасний дошкільний навчальний заклад спроможний вирішувати проблему своєчасної та якісної забезпеченості готовності дитини до навчання у школі, її адаптації. На підставі рекомендованих інструктивно-методичних та нормативних документів починаючи з 2000 року в області ведеться робота в руслі державної політики щодо максимального забезпечення дітей п’ятирічок дошкільною освітою та дітей, які з різних причин не відвідують дошкільний навчальний заклад. Створені банки даних про дітей по кожному населеному пункті з урахуванням бажань батьків, запропоновані варіанти освітніх послуг. Реальна доступність дошкільних освітніх послуг забезпечується шляхом структурного реформування освіти. Модель багатофункціональних форм здобуття дошкільної освіти, розроблена відділом дошкільної освіти кафедри педагогіки та психології Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти представляє: ігрові групи розвитку; студії, одно -, дво - та шестимісячні групи короткотривалого перебування; секції; прогулянкові групи; консультативні (залежно від потреб робота з психологом, логопедом, дефектологом тощо); соціально-педагогічний патронат. Сьогодні охоплення дітей п’ятирічного віку дошкільною освітою складає 92,8%. Серед можливих шляхів розв’язання зазначеної проблеми є створення навчально-виховного комплексу, дошкільних груп при загальноосвітній середній школі у сільській місцевості (де з дітьми працюють повний чи неповний день, з харчуванням і без нього). Тісна співпраця різних фахівців стала б у пригоді й сьогодні, коли йдеться про обов’язкову дошкільну освіту п’ятирічок. Перш за все це належна організація наступності між дошкільною і початковою школою. Вона має бути забезпечена узгодженістю за Державними стандартами: Базовим компонентом дошкільної освіти і державним стандартом освіти початкової школи. Слід уникати дублювання шкільних уроків за формами проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання, способами організації дітей. Украй необхідна непроста, але актуальна робота з учителями, яким за умови внесення змін до Закону «Про дошкільну освіту» доведеться працювати з п’ятирічками там, де немає дошкільних навчальних закладів і створюються дошкільні групи при школах, але за умови ознайомлення з основними напрямками реформування дошкільної освіти, змістом Базового компоненту дошкільної освіти, державної Базової програми розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі». Під час організації роботи з дошкільнятами вчителям слід враховувати основні закономірності психічного та фізіологічного розвитку дитини, знати обсяг, зміст, форми роботи з п’ятирічками. Не варто продовжувати традицію дублювання шкільних занять, завдань, форм і методів у роботі з дошкільнятами, підпорядковуючи зміст дошкільної освіти тільки логіці майбутніх дисциплін. При цьому обов’язковим є дотримання основних санітарно-гігієнічних вимог щодо організації освітнього процесу з п’ятирічками. Реаліями ще є практика, тестування та відбору дітей, що вступають до першого класу всупереч забороні Міністерства освіти і науки України це робити. Допускається невротизація дітей дошкільного віку спричинена високою інтенсивністю, жорстокою регламентацією, зрослими вимогами, порівнянням дітей між собою, зловживанням педагогами оцінними судженнями, слід уникати дублювання шкільних уроків за формами проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання, способами організації дітей. Звертаємо увагу також на те, що прийом дітей всіх вікових груп здійснюється протягом календарного року відповідно до «Положення про дошкільний навчальний заклад», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.03.2003 р. № 305, а це не означає, що всі діти дошкільного віку повинні з 1 вересня відвідувати дошкільний навчальний заклад. Статтею 14 Закону України «Про освіту» передбачено, що місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати у сільській місцевості регулярне безкоштовне підвезення до місць навчання і додому дітей дошкільного віку. У разі відсутності приміщення для організації роботи з п’ятирічками за місцем проживання вирішується питання щодо підвезення дітей до дошкільних установ, де діти можуть одержувати короткотривале відвідування. Рекомендується укладати угоди колективу дошкільного навчального закладу та загальноосвітніх навчальних закладів про співпрацю та передбачати заходи, що спрямовані на узгодженість питань дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу, організації з ними освітнього процесу. Завданням сьогодення є необхідність тісніше інтегрувати родинне і суспільне дошкільне виховання, зберегти пріоритети сімейного виховання, активне залучення їх до участі в освітньо-виховному процесі, враховуючи що у ст. 9 Закону України «Про дошкільну освіту» наголошується здобуття дошкільної освіти, як у дошкільному навчальному закладі незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, а також у сім’ї. Йдеться про підвищення якісного рівня освітньої роботи з дітьми в тісній співдружності з батьками. Сьогодні, очевидно, не знайдеться таких батьків, які б не турбувалися про виховання своєї дитини, її загальний розвиток, не прищеплювали їй бажання вчитись. Проте, міра цієї турботи є надзвичайно різноманітна. Одні батьки звертають увагу, щоб дитина була охоплена всіма видами розвитку (спорт, хореографія, музика тощо), інші тримають дитину біля себе, трапляються батьки, які вважають, що дитина самовиховується, а їхня турбота - нагодувати та одягнути. Суттєвим аспектом є педагогічна просвіта батьків та співпраця з родинами вихованців. Слід інформувати батьків про законодавчі, нормативні основи вирішення питання вступу дитини до першого класу, роз’яснювати важливість та необхідність здобуття дітьми дошкільної освіти. Недопустимо прагнути «узаконити», матеріалізувати факт здобуття п’ятирічними обов’язкової дошкільної освіти, засвідчити це «характеристикою», «карткою», «сертифікатом». Варто нагадати: до першого класу загальноосвітньої школи мають приймати кожну дитину, якій виповнилося шість років. З метою забезпечення прав дітей на дошкільну освіту, поширення практики функціонування дошкільних навчальних закладів різних типів, Міністерством освіти і науки України розроблена Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року. Буде розроблено орієнтир для педагогів і батьків щодо змістовного наповнення роботи та очікуваних досягнень в розвитку дітей старшого дошкільного віку, а також методичні рекомендації з питань наступності в роботі ДНЗ та початкової школи. У цій невизначеній, складній, недостатньо прорахованій ситуації, непідготовленості освітян до прийняття у своє «Лоно» всіх п’ятирічок в усіх регіонах, головне зберігати спокій, здоровий глузд, усвідомлювати відповідальність за долю малечі і пам’ятати: наше призначення – створити сприятливі умови для розвитку особистості, сприяти становленню основ компетентності малюків.

 

«Організація освітнього простору НУШ»

З 1 вересня 2018 року Україна офіційно переходить на новий освітній Держстандарт, орієнтований на європейську навчальну систему з її форматом open space (великою кількістю вільного простору), акцентуванням на емоційному інтелекті дітей, відсутністю вимогливої системи оцінювання. Варто пам’ятати, що навколишня атмосфера не менш важлива для навчального процесу, ніж правильна структура уроку. Яким чином облаштувати клас, щоб краще мотивувати дітей до засвоєння знань і викликати в них справжнє бажання ходити до школи?

Головний принцип освітнього простору: те, що ми бачимо в класі, має відображати події, які відбуваються, а також висвітлювати особливості учнів та вчителя, який навчає.

Міністерство освіти і науки видало рекомендації. Про це йдеться у наказі №283 від 23 березня “ Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи ”, опублікованому на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

“ Освітній простір організовується таким чином, щоб учитель міг спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мали можливість безпечно переміщуватися і було місце для зберігання особистих речей “, – зазначено в наказі.

Рекомендується для учнів початкових класів створити 8 навчальних осередків:

1. навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами)
2. змінні тематичні осередки (дошки/фліп-чарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями);
3. ігри (настільні ігри, інвентар для рухливих ігор);
4. художньо-творчої діяльності (полички для зберігання приладдя та стенд для змінної виставки дитячих робіт);
5. куточок для проведення дослідів (пророщування зерна, спостереження та догляд за рослинами, акваріум);
6. відпочинку (з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами, подушками з м’яким покриттям);
7. дитяча класна бібліотечка;
8. осередок вчителя (стіл, стілець, комп’ютер, полиці/ящики, шафи для зберігання дидактичного матеріалу тощо).

Пропонується оформити такі зони: Відкриттів, Новин, Матеріалів, Комунікативна і Тематична Зони, Зона Вчителя і Зона Тиші. Це допоможе створити певну систему, що заощадить час і підтримуватиме порядок у класі з першого ж дня.

ЗОНА ВІДКРИТТІВ

Це зона для всіх тих речей, що розпалюють уяву дитини. Вона може містити мистецькі матеріали, диктофон, фотоапарат, магнітофон, настільні ігри, зокрема пазли , книги та журнали.

 

 

ЗОНА НОВИН

Зона Новин допоможе управляти своїм класним календарем, запланованими завданнями і проектами, загальношкільними заходами, святами, урочистостями. Тут можна показувати і прогноз погоди, температуру повітря та світові новини. Можна використовувати цей простір, щоб зазначити щоденні завдання, роботу в класі.

ЗОНА МАТЕРІАЛІВ

Зона Матеріалів створюється для того, щоб підготувати вчителя до роботи. Тут можна розкласти олівці, ручки, маркери, степлери, ножиці, папір, клей, стрічки, скріпки, тканину, паперові рушники, засіб для дезінфекції рук та інші інструменти. Використовувати це місце для таких довідкових матеріалів, як таблиці з формулами і графіками, методичних посібників, довідників, підручників, блокнотів і журналів.

КОМУНІКАТИВНА ЗОНА

Ця зона може задовольняти кілька цілей. Тут учням можна нагадувати, що ми всі працюємо для досягнення спільної мети. Ця зона для обговорень того, що було вивчено, для заведення нових знайомств, для запитань-відповідей, а також рефлексій. Ці обговорення дають вчителю можливість оцінити прогрес дитини й отримати інформацію на майбутнє. На початку року вчитель вестимете ці обговорення самостійно, але це має тривати лише до моменту, коли учні зможуть самостійно організовувати дискусії.

ЗОНА ТИШІ

Ділити простір класу з-понад двадцятьма (а то й більше) дітьми не завжди легко. Деякі учні воліють працювати на самоті, тоді як іншим просто потрібна Зона Тиші, щоб виконувати завдання, читати, писати, рахувати або рефлексувати. Запасний стіл і стільці, килимок в кутку кімнати можуть бути використані для Зони Тиші. Якщо це можливо, дайте дітям навушники, щоб допомогти відфільтрувати шум у класі.

ЗОНА ВЧИТЕЛЯ

Зона вчителя – маленький оазис. Вона допоможе управляти всіма професійними обов’язками. Треба використати простір, щоб показати свою особистість – показати фотографії родини, друзів, домашніх тварин або залишити кілька дорогоцінних заміток і невеликі подарунки від учнів. Ця зона – це професійний простір, де вчитель планує, оцінює, аналізує дані і завершує свою працю. Учитель може використовувати цей простір для проведення розмов тет-а-тет зі своїми учнями. Також можна помістити тут різноманітні сертифікати професійного розвитку, що задасть бізнес-тон, коли батьки, колеги або адміністратори відвідуватимуть клас.

ТЕМАТИЧНА ЗОНА

Ця зона відводиться для технічних інструментів, тематичних книг, ігор, що стосуються предметів, який викладає вчитель. Важливо також показати, як це переплітається з іншими предметами. Можна спробувати розмістити тут діаграми з ключовими ідеями та стратегіями, картки, тощо. Представити основних людей у цій галузі, роздрукувати терміни та різні допоміжні матеріали.

Необхідність мобільних та легких меблів

Нова шкільна програма більше не зосереджена на звичному для нас непорушному сидінні ряд в ряд – коли ти окремо працюєш над завданням і не можеш вільно пересуватись класом. Різні види сучасної освітньої діяльності передбачають роботу в парах або групах (4-5 учнів), а тому діти повинні мати змогу власними силами пересувати стільці та парти, швидко складати і розкладати їх, рухати у потрібному для них напрямі. Крім такої модульності, кожний елемент меблів повинен бути адаптованим до зросту учнів.

Відкриті шафи

• великі шафи із вільним доступом до полиць – обов’язкова деталь кожного класу НУШ. У відділеннях бажано розмістити яскраві матеріали різної форми, які використовуються вчителем протягом того чи іншого уроку. Потрібно пам’ятати, що діти у своїй більшості – кінестетики, тож їм необхідно вивчати навколишній світ за допомогою дотиків. Таким чином вони зможуть безперешкодно підходити до шафи та брати будь-який предмет. Звичайно, небезпечні для здоров’я учнів речі варто зберігати в окремому місці.

Дошки

На сьогоднішній день екологічно безпечнішими вважаються маркерні дошки, адже в цьому випадку повітря в класі не забруднюється пилюкою від крейди. Крім того, маркери яскраві та швидко привертають увагу дітей. Більш дорогий варіант – мультимедійні дошки, для яких потрібні комп’ютер і проектор. Вони надають можливість транслювати 3D зображення та постійно ілюструвати матеріал.

Портрети на стінах

Ми звикли, що майже в кожному класі висять портрети видатних діячів культури, політики та мистецтва, зокрема, зображення Тараса Шевченка. НУШ віддає перевагу тематичному навчальному процесу, що передбачає так зване «поступове ілюстрування» уроку. Наприклад, під час Шевченківських днів дійсно варто прикрасити стіни портретами Тараса Григоровича, в День народження Лесі України – її світлинами, так само й з іншими відомими вченими, письменниками, поетами, математиками тощо.

 

Середовище близького спілкування

Учитель має продемонструвати дитині, що школа і, зокрема, клас – її другий дім. Дуже важливо створити для учня дружню, відкриту атмосферу, щоб дати йому шанс проявити себе, розповісти трохи більш, ніж дозволяє його сором’язливість. Чудовою ідею буде намалювати «Дошку настрою», на якій кожна дитина під своїм власним ім’ям клеїтиме смайлики з виразом різного настрою: сумом, радістю, здивуванням тощо. Таким чином, учитель бачитиме зміни і зможе вчасно відреагувати. Не зайвим буде написати Дні народження усіх учнів на окремому плакаті та гарно його оформити і розмістити на видному місці.

Локальна бібліотека

У кожному класі корисно створити невеличку бібліотеку з цікавими для конкретної вікової категорії книжками. Дитина навчиться систематично обирати книжки і ділитися враженнями щодо сюжету – це майже мініатюрний книжковий клуб.

Клас, який облаштовано згідно з вимогами НУШ, стає не просто навчальним кабінетом, а перетворюється на зручний та цікавий учнівський простір, у якому дітям та вчителю буде приємно перебувати.

 

 

 

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі–ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших.

З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra вже розпочало навчання вчителів, які вчитимуть перші класи наступного року. Зараз триває підготовка тренерів з усіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створюється онлайн-курс для підсилення очного навчання.

Основні засади реформи шкільної освіти викладено вКонцепції Нової української школи. Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції було створено сайт«Нова українська школа»у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і науки, переконані, що це–головне. Адже мета НУШ–виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це–динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):

· вільне володіння державною мовою;

· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

· математична компетентність;

· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

· інноваційність;

· екологічна компетентність;

· інформаційно-комунікаційна компетентність;

· навчання впродовж життя;

· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

· культурна компетентність;

·підприємливість та фінансова грамотність.

Також Державні стандарти можуть розширювати цей список.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння:читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом– тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ –адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини:повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ–умотивований учитель. Це означає, що наша мета–сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій– обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти – а там,де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні кошти, що виділяються на

Copyright MyCorp © 2024

Бесплатный конструктор сайтов - uCoz