Логопед: Ждамирова Олена Володимирівна
Освіта: 1. Луганський педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка
Спеціальність: Вчитель початкових класів, практичний психолог в закладах освіти.
2. Донбаський державний педагогічний університет .
Спеціальність: Логопед шкільних та дошкільних закладів освіти.
Стаж роботи: 13 років
Фронтальне логопедичне заняття для дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення по лексичній темі "Професії"
Мета: розширювати і активізувати словник з теми;
- вчити відповідати на запитання повними відповідями,
- вправляти у вживанні союзу «а».
- вчити правильно будувати речення,
- вчити словотвору,
- учити утворювати іменники жіночого роду від іменників чоловічого роду.
- вчити складати короткі розповіді по картинці.
- розвивати у дітей мислення, пам'ять, увагу, виховувати дисциплінованість, відчуття колективу, цікавість до навчання.
Обладнання : сюжетні ілюстрації по темі , два рюкзаки, іграшки , шкільні прилади (олівці, ручки, зошити та ін.), аудіозапис музики , паперові медалі
Хід заняття.
Організаційний момент.
1.Запропонувати дітям відгадати загадки:
-Хто біля ліжка хворого сидить,
І як лікуватися він усім говорить.
Хто хворий, він краплі запропонує прийняти,
Того, хто здоровий, дозволить погуляти. (Це лікар)
-Скажи, хто так смачно готує гарячі борщі.
Пахучі котлети, салати, вінегрети. (Це кухар)
-Ми вчимо дітей читати і писати,
Природу любити, поважати старих. (Це вчитель)
-Встаємо ми дуже рано - адже наша турбота,
Всіх відвозити вранці на роботу. (Це шофер)
-Які ще професії ви знаєте? (Кравець, будівельник, пожежник, продавець, художник, перукар, маляр, фотограф).
2.Ігрова вправа «Хто що робить?»
-Що робить Вчитель? (Учитель навчає дітей)
-Що робить продавець? (Продавець продає товар)
-Що робить лікар? (Лікар лікує людей)
-Що робить будівельник? (Будівельник будує будівлі)
-Що робить художник? (Художник малює картини)
-Що робить кухар? (Кухар готує їжу)
-Що робить кравець? (Кравець шиє одяг)
3.Ігрова вправа «Що потрібно для роботи?»
-Що потрібно для роботи вчителя? (Вчителю для роботи потрібна дошка, крейда, підручники, зошити, указка)
Що потрібно для роботи кухаря? (Кухареві для роботи потрібна плита, посуд, продукти)
-Що потрібно для роботи продавцеві? (Продавцю для роботи потрібен товар, каса, гроші)
-Що потрібно для роботи лікаря? (Лікаря для роботи потрібні ліки, термометр)
-Що потрібно для роботи будівельникові? (Будівельнику для роботи потрібні цеглини, фарба, цемент, машини)
4. Гра "Що покласти у рюкзак"
Діти діляться на дві команди "Знайки" та "Незнайки". Команда "Знайки" кладе у свій рюкзак тільки ті предмети , які необхідні у школі, а команда "Незнайки" навпаки обирає тільки те , що у школі не потрібно (іграшки, косметичні засоби, навушники). Потім діти разом обговорюють вибір обох команд.
5. Динамічна пауза
Педагог називає у різній послідовності голосні звуки , а діти повинні виконувати потрібні рухи , кожен з яких відповідає якомусь звукові :
"а" - оплески, "у"- топотять ногою, "і"- стрибок, "о"- руки на поясі.
6. Ігрова вправа «Закінчи речення»
-Учитель навчає дітей, а лікар...лікує людей.
-Будівельник будує будівлі, а художник ...малює картини.
-Кухар готує їжу, а маляр...фарбує стіни.
-Продавець продає товар, а перукар...робить зачіски.
-Листоноша розносить пошту, а бібліотекар ...видає книги.
-Фотограф фотографує людей, а письменник...пише книги.
7. Ігрова вправа «Жіночі професії».
-Чоловік - кухар, а жінка - кухарка.
-Чоловік - художник, а жінка - художниця
-Чоловік - артист, а жінка - артистка
-Чоловік - співак, а жінка - співачка.
-Чоловік - учитель, а жінка - вчителька.
-Чоловік - льотчик, а жінка - льотчиця
-Чоловік - кравець, а жінка - кравчиня.
-Чоловік - таксист, а жінка - таксистка.
-Чоловік - циркач, а жінка - циркачка.
-Чоловік - письменник, а жінка - письменниця.
8. Гра "Я іду до школи".
Діти поділяються на дві команди "Знайки" та "Незнайки".
Педагог задає питання, на які команда "Знайок" відповідає тільки правильно, а команда "Незнайок" тільки неправильно.
Перелік запитань:
- чи потрібно ходити до школи?
- навіщо потрібно ходити до школи?
- чим діти займаються у школі?
- що потрібно мати при собі , щоб бути готовим до школи?
- що таке домашнє завдання?
- чи потрібно завжди виконувати домашні завдання?
- що нового появиться в твоєму житті, коли ти підеш до школи?
Підсумок заняття.
Про що ми говорили сьогодні на занятті ?
Які професії ви запам'ятали?
Ким би ви хотіли стати коли подорослішаєте?
Для чого потрібно навчатися у школі?
Всі діти отримують медалі за активну участь у занятті.
Особливості та потреби у навчанні дітей з порушеннями мовлення
ВИКОРИСТАННЯ МНЕМОТЕХНІКИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ВІРШІВ З ДІТЬМИ, ЩО МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ
Мнемотехніка – це процес засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів. Це нова освітня технологія, що допомагає кожній дитині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці. Мнемотехніка використовує природні механізми пам'яті мозку і дозволяє повністю контролювати процес запам'ятовування, збереження і пригадування інформації.
Мнемотехніка допомагає вирішити такі основні навчальні та виховні завдання:
- розширюються творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкулі головного мозку;
- формується вміння ефективно і самостійно вчитися;
- підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні;
- зменшуються стреси від навчання;
- збільшується навчальна мотивація, а з нею успіхи;
- звільняється час від запам’ятовування для продуктивної та творчої роботи;
- розвиток образної пам’яті допомагає сприймати навколишній світ у всій красі;
- людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі;
- активізація внутрішніх механізмів засобами мнемотехнології.
Прийоми мнемотехніки полегшують запам’ятовування дітьми нової інформації та збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення додаткових асоціацій. В даний час створена безліч методик раціонального запам'ятовування, проте по колишньому суть їх одна — спочатку запам'ятовується який-небудь опорний ряд (фон), до якого підібрані асоціації.
Мнемотехніка допомагає розвивати:
- асоціативне мислення
- зорову і слухову пам'ять
- зорова і слухова увага
- уява.
Мета вчення:
- розвиток зв'язної мови;
- перетворення абстрактних символів в образи (перекодувало інформації);
- розвиток дрібної моторики рук;
- розвиток основних психічних процесів – пам'яті, уваги, образного мислення;
- допомагає опанування прийомів роботи з мнемотабліцамі і скорочує час вчення.
Попередня робота:
- напрацювання словника (іменники, прикметники, дієслова);
- роздавальний матеріал;
- обговорення з дітьми проведених спостережень за явищами природи, навколишнім світом;
- вибір прийомів, за допомогою яких можна зацікавити дітей.
Мнемотабліци використовуються для:
- збагачення словарного запасу,
- при вченні складанню розповідей,
- при переказах художньої літератури,
- при заучуванні віршів.
Вірші.
Мнемотабліци особливо ефективні при розучуванні віршів. Суть полягає в наступному: на кожне слово або маленьку словосполуку придумується картинка (зображення); таким чином, весь вірш замальовується схематично. Після цього дитя по пам'яті, використовуючи графічне зображення, відтворює вірш цілком. На початковому етапі дорослий пропонує готову план - схему, а у міру вчення дитя також активно включається в процес створення своєї схеми.
Описова розповідь.
Це найбільш важкий вигляд в монологічному мовленні. Опис задіює всі психічні функції (сприйняття, увага, пам'ять, мислення). Діти не мають в своєму розпорядженні тих знань, які набувають протягом життя. Щоб описати предмет, його треба усвідомити, а усвідомлення - це аналіз. Що дитяті дуже важко. Тут поважно навчити дитяти спочатку виділяти ознаки предмету.
Переказ.
Йому належить особлива роль у формуванні зв'язної мови. Тут удосконалюється структура мови, її виразність уміння будувати пропозиції. І якщо переказувати за допомогою мнемотабліц, коли діти бачать всіх дійових осіб, то своя увага дитя вже концентрує на правильній побудові пропозицій, на відтворенні в своїй промові необхідних виразів.
Творчі розповіді.
Пропозиція придумати розповідь або казку діти зазвичай зустрічають радісно. Але щоб розповіді дітей були не одноманітні, логічно побудовані, істотну допомогу нададуть мнемотабліци.
Робота на заняттях по мнемотабліцам складається з трьох етапів. 1 етап: Розгляд таблиці і розбір того, що на ній змальоване. 2 етап: Здійснюється те, що перекодувало інформації, тобто перетворення з абстрактних символів слів в образи. 3 етап: Після того, що перекодувало здійснюється переказ казки або розповідь по заданій темі.
Мнемотаблиці-схеми служать дидактичним матеріалом на заняттях з розвитку зв’язного мовлення дошкільнят. Використовую з метою:
• Збагачення словникового запасу.
• При навчанні складанню розповідей.
• При переказах казок.
• При відгадуванні та загадуванні загадок.
• При вивченні віршів.
Позитивні ефекти від занять мнемотехнікою наступні:
- потужний розвиток візуального мислення;
- вироблення стійкої уваги (здібність до тривалої концентрації);
- формування здібності до ефективного самостійного вчення.
ЕТАПИ РОБОТИ НАД ВИВЧЕННЯМ ВІРШІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МНЕМОТАБЛИЦІ
1. Виразне читання вірша педагогом.
2. Повторне читання вірша дорослим з опорою на мнемотаблицю. Установка, що цей вірш буде вивчатися напам'ять.
3. Запитання за змістом вірша.
4. Пояснення значення незрозумілих слів у доступній для дитини формі.
5. Читання дорослим окремо кожного рядка вірша і повторення його дитиною з опорою на мнемотаблицю.
6. Відтворення дитиною вірша з опорою на мнемотаблицю.